Павло Лоза ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №13, 2024-04-07

Адам Вевюрка, кандидат до ради Лігницького повіту

Адам Вевюрка не вперше балотується на місцевих виборах. Він уже був депутатом ради ґміни Мілковиці в Лігницькому повіті. У минулому також висував свою кандидатуру до сеймику Нижньосілезького воєводства, набравши тоді понад п’ять тисяч голосів.

– До ради повіту балотуюся вперше. Я завжди симпатизував «Громадянській платформі» (Platforma Obywatelska). Цього разу брати участь у виборах мені запропонував місцевий виборчий комітет. Кілька кандидатів від цього комітету раніше були депутатами повітової ради. У них є досвід, – каже Адам Вевюрка, єдиний представник української громади, який балотується до ради Лігницького повіту.

– Бачу, що в нашому регіоні, в Лігниці та околицях, загалом є багато кандидатів на всіх рівнях місцевої влади – до сеймику, повіту, ґмін чи Лігницької міської ради. На цих виборах не потрібно буде мати багато голосів від виборців, щоб потрапити до певної ради. Проте за такої кількості кандидатів навіть кілька голосів можуть визначити переможця, – наголошує Адам Вевюрка. Як зазначає кандидат, він ніколи не приховував свого походження, бо завжди почувався українцем. І під час кампанії цього не робить, хоча, на його думку, зараз Україна – «складна тема».

– Зерно з України стало питанням, яка викликає антиукраїнські настрої. Під час зустрічей із виборцями в селах я чую, що вся біда в селі – через товари, переважно зерно, яке надходить до Польщі з України. Тому мені часто доводиться запитувати людей і пояснювати їм, що власники елеваторів і зерносховищ у Польщі не українці, а поляки, – ділиться спостереженнями про виборчу кампанію Адам Вевюрка, який мешкає в селі Ґневоміровиці біля Лігниці.

Він за освітою вчитель історії й бачить потенціал регіону, зокрема, в туризмі.

– Наше воєводство має найбільше пам’яток архітектури в Польщі. Наприклад, ми могли б створити туристичну стежку шляхом колишніх німецьких млинів, які збереглися в селах. Вони вже не працюють, але можна відновити. Загалом кожне село має свою специфіку та історію. Треба лише її показати, – розповідає про те, як підвищити привабливість регіону, українець. Це також може вплинути на економічний ріст району.

Адам Вевюрка, маючи понад двадцятирічний досвід, викладає, серед іншого, історію та культуру України в лігницькому Комплексі загальноосвітніх шкіл №4 ім. Богдана-Ігоря Антонича. Його знає багато людей, не лише в Нижній Сілезії, завдяки діяльності в Об’єднанні лемків. Зараз він другий заступник голови організації.

– На мою думку, один із основних успіхів Об’єднання лемків тут, на заході, – те, що ми співпрацюємо зі Стоваришіням лемків. І це попри розбіжності в поглядах щодо деяких дуже важливих питань. Тому що тільки співпраця приносить успіх, – наголошує Адам Вевюрка. Він вважає, що саме співпраця на рівні місцевої влади може дати найбільшу користь мешканцям регіону.

Наталя Гладик, кандидатка до ради Ґорлицького повіту

Пропозицію балотуватися на виборах до Ґорлицької повітової ради вона отримала від Вітольда Кохана, колишнього малопольського воєводи, який на сьогодні працює заступником голови повітової ради міста.

– Готуючи програму, ми всі разом її обговорювали. У більшості випадків це стосується всіх статутних завдань, які має реалізовувати повіт: модернізація інфраструктури, покращення умов і якості освіти та її інтеграція з ринком праці, безпека району, – каже Наталя Гладик. Водночас вона вказує на свою мотивацію й те, що може зробити як депутатка повітової ради.

– Перед тим, як балотуватися, я перевірила на сайті староства Ґорлицького повіту дуже важливий для мене документ зі стратегією розвитку району на найближчі п’ять років. Він був створений на основі голосів депутатів ради та мешканців повіту щодо їхніх потреб, – розповідає кандидатка. — Там усе чітко вказано. Просто потрібно це зробити.

Як мешканка регіону вона на власні очі бачить, наскільки вдало реалізується ця стратегія. За її словами, для неї важливі два моменти. Вони стосуються культури та багатокультурності.

– На мій погляд, у цих двох аспектах потенціал використовується не повністю. А в стратегії написано, що це єдиний потенціал для розвитку району, – пояснює жителька Ґорлиць. Вона підкреслює, що тут дійсно немає шансів на розвиток великої промисловості.

– Нафто- та газовидобувна галузь, колись сильна в регіоні, – це історія, яка не повернеться. Тож насправді єдиним джерелом розвитку є і буде культурний туризм, – каже кандидатка, котра має освіту та досвід роботи у сфері культури. Вона, серед іншого, закінчила Академію образотворчих мистецтв у Кракові та аспірантуру за напрямом зв’язків із громадськістю в Краківському економічному університеті. Також є випускницею Школи лідерів польсько-американського Фонду свободи.

Крім того, з 2010 року Наталя Гладик працює в Об’єднанні лемків, де зараз є секретарем організації, а з 2011 року самостійно керує діяльністю Центру культури ім. Б. І. Антонича в Ґорлицях.

– Я розумію і вмію творити культуру. Тому я хотіла б використати свої знання як депутатка ради, – говорить кандидатка. – Сьогодні сфера туризму використовується недостатньо. А потенціал багатокультурності величезний – культура поляків, українців, зокрема лемків, євреїв і ромів. Нам просто потрібно створити один продуманий туристичний продукт, що складається з багатьох культур і який є природним для цього регіону.

Жителька Ґорлиць теж хоче займатися вихованням молоді. Серед інших організацій, вона планує тісно співпрацювати з Молодіжною радою Ґорлицького повіту, яку було створено два роки тому.

– Підтримка творчої молоді, яка має патріотизм до локального, принесе свої плоди в майбутньому. Такі люди часто повертаються в місця народження після навчання або роботи протягом кількох років у великих містах. Це цінний актив. Приїжджають із досвідом та ідеями, котрі можна реалізувати, – додає Наталя Гладик.

Стефан Клапик, кандидат до ради Ґорлицького повіту

Стефан Клапик – перший заступник голови Об’єднання лемків. Він багато років пов’язаний з цією організацією. Також до 2022 року протягом двох каденцій очолював ОЛ. Можна сказати, що головував в один із найважчих періодів діяльності організації – у 2019-2022 роках. Під його керівництвом Об’єднання лемків провело фестиваль «Лемківська ватра» в Ждині у 2020 році, коли був пік пандемії у світі. Захід проходив у онлайн-форматі. Це був тільки один із двох фестивалів української, зокрема лемківської, культури, що відбувся в Польщі за той рік. Це теж вказує на організаторські здібності і команди ОЛ, і його тодішнього голови Стефана Клапика. Свої організаторські вміння та досвід представник Об’єднання лемків хоче використати і як самоврядник.

Богдан Ґоч, кандидат на бургомістра Дуклі

Богдану Ґочу 53 роки. З Дуклянщиною він пов’язаний вже багато поколінь. Тут жили його батьки, діди та прадіди. Тут він виріс, здобув першу освіту й планує провести все життя.

З 2010 року безперервно працює депутатом Дуклянської міської ради. Бувши депутатом протягом двох її скликань і заступником голови міської ради міста Дукля в попередньому скликанні, він вивчив принципи функціонування місцевої влади та ґміни. В останньому скликанні, серед іншого, був ініціатором зменшення обсягу надбавок депутатам.

– Я знаю, як працює дуклянська місцева влада, і знаю, як вона могла б функціонувати в майбутньому. Знаю, що потрібно повністю змінити, що лише покращити, а що працює нормально і його не потрібно ламати, – пише про себе кандидат.

Багато років він займається громадською діяльністю та є активним членом кількох неурядових організацій. Одним із результатів цієї роботи стали стипендії випускникам середніх шкіл. Ця програма передбачає виділення стипендій на перший рік навчання, якими користується також молодь ґміни Дукля.

Варто ще додати, що за свою діяльність у добровільній пожежній дружині Богдан Ґоч був нагороджений золотою медаллю «За заслуги у справі пожежної охорони».

Керуючи товариством, зареєстрованим у Зиндрановій, йому вдалося отримати понад 2,5 мільйона злотих зовнішніх інвестицій для діяльності та розвитку Музею лемківської культури у цій місцевості. Саме на території музею організовують щорічне свято лемківської культури та традицій «Від Русаля до Яна».

– Моя пристрасть – це історія та культурна спадщина нашого регіону, – зазначає про себе кандидат.

Богдан Ґоч має значний професійний досвід адміністрування та управління великою установою. Спираючись на свої професійні знання, зацікавлення та діяльність у сфері туризму, він уважає, що саме туризм може стати майбутньою важливою галуззю для ґміни.

Фото з архіву кандидатів та тижневика

Поділитися: