15.04.2024
Початок вдалого діалогу влади та меншин
Тетяна Данюченко ■ ПОДІЇ ■ №9, 2024-03-03 19 лютого пройшла зустріч представників Спільної комісії уряду і національних та етнічних меншин з маршалком Сейму Шимоном...
Микола Дупляк ■ ЗГАДКА ■ №22, 2023-06-04
Понад 60 років тому в польському місті Щецін діяв осередок активної української студентської молоді. У вищих школах цього міста навчалось багато українців, а найбільше – на україністиці Вчительської студії. В Українському суспільно-культурному товаристві вони влаштовували урочисті шевченківські концерти, танці та Маланки, на які з’їжджалася українська молодь навіть з далеких міст Польщі. Тут діяв студентський хор, відбувалися театральні виставки. Студенти виступали в селах і містах з доповідями для переселених сюди внаслідок акції «Вісла» українців Закерзоння. Окрім навчання й громадської діяльності, місцева молодь створювала товариське середовище.
Минали роки. Чимало колишніх студентів виїхало з тодішньої Польщі в інші країни вільного світу. Деяких слід пропав, а інші продовжували плідно працювати в різних галузях і середовищах, зокрема в українському шкільництві. З того часу багато учасників вищеназваних подій відійшло у вічність, з якої нема вороття. Згадуємо їх теплим словом і пам’ятаємо про їхнє життя, що так швидко минуло. Серед тих, хто оселився в Америці, не стало Михайла Юречна, а згодом Дмитра Трояновського. У Канаді пішов з життя Богдан Назарович, а потім – і випускник україністики Михайло Дзвінка, публіцист й колишній редактор Лемківської сторінки «Нашого слова». Минулого року померла письменниця Олександра Мудра з Кракова, яка була активною учасницею студентського руху та українських танцювальних вечорів у Щеціні. А цього року спочив випускник щецінської україністики Омелян Мельник. Упевнений, що в Польщі живе чимало його друзів, які завдяки «Нашому слову» довідаються більше про життя покійного за океаном.
Омелян Мельник народився 21 серпня 1936 року в селі Морохів Сяніцького повіту. Від 1947 року жив на засланні в селі Попйоли, що до війни належало Східній Прусії, а до Америки виїхав 1961 року. У місті Нью-Гейвен (штат Коннектикут) працював у промисловій галузі та водночас був активним діячем української громади. Ніколи не одружився. Коли ж став пенсіонером, виїхав до теплої Флориди, до міста Норт-Порт. Як український патріот і людина, свідома своїх обов’язків, Омелян і тут був активним членом українській громади. Він був тихим, скромним та простим, хоча мав свою думку в багатьох справах і відстоював її.
Омелян Мельник цікавився Україною. Дуже радів відновленню незалежності своєї Батьківщини, хвилювався через злочинну війну росії проти України. Бувши християнином і чесною людиною, у Флориді щедро підтримував Товариство української мови та заохочував знайомих допомагати в їхній роботі з підтримки видавничої діяльності «Просвіти» в Україні, фінансувати стипендії студентам з бідних родин в університетах Києво-Могилянська Академія та Острозька Академія.
На жаль, життя Омеляна обірвалось 28 лютого 2023 року. Повідомила про це читачів газети «Свобода» голова Товариства української мови, д-р Віра Боднарук. У некролозі читаємо: «Омелян передавав щедру фінансову підтримку на гуманітарну допомогу потерпілим і на потреби воїнів Збройних сил України. Він був щирим патріотом, який робив, що міг, щоб Україна та її народ перемогли свого північного ворога якнайшвидше».
Спи, друже, тихим сном. Хай тобі насниться рідна Лемківщина й сильна, нескорена Україна в колі вільних народів. Нехай американська земля буде тобі легкою. Вічна пам’ять!
15.04.2024
Тетяна Данюченко ■ ПОДІЇ ■ №9, 2024-03-03 19 лютого пройшла зустріч представників Спільної комісії уряду і національних та етнічних меншин з маршалком Сейму Шимоном...
28.03.2024
Леся Самчинська ■ УКРАЇНА ■ №9, 2024-03-03 Одним з найбільших випробувань під час війни для українців є втрата власних домівок. Аби полегшити ремонт, відбудову...
21.03.2024
Як українка з Польщі я часто чула, що немає жодної екзотики в тому, щоб виростати в польсько-українському оточенні. Ми схожі. Використовуємо подібні слов’янські мови,...
14.03.2024
Юлія Камінська ■ ІСТОРІЯ ■ №7, 2024-02-18 Упродовж століть українці обстоювали своє право на духовний код, що є живильним ґрунтом для формування самоідентичності. На...