Павло Лоза ■ ВІДІЙШЛИ ■ №18-19, 2023-05-07

2 травня 2023 року не стало Павла Смоленського — друга України, активного учасника українського-польського діалогу.

Павел Смоленський понад тридцять років був журналістом видання «Ґазета Виборча». Відомий насамперед як репортер і письменник. Низку книжок Смоленського присвячено українській тематиці, зокрема «Похорон для різуна».

«Для мене – це одна з найважливіших збірок репортажів 1990-х рр.», – написав на своїй фейсбук-сторінці після смерті Павла Смоленського український історик з Ґданська професор Ігор Галагіда.

«Похорон для різуна» – це книжка про польсько-українські події часів ІІ Світової війни та повоєнних років. Один з опублікованих у ній репортажів  – «Право на страждання» – спершу з’явився в «Ґазеті Виборчій». Слід зазначити, що це була друга після ІІ Світової війни публікація, присвячена трагічній історії села Завадка-Морохівська, де в 1946 році було вбито кількадесят його українських мешканців.

Серед інших книжок Павла Смоленського на українську тематику – «Сироп з полину. Вигнані з акції “Вісла”» та «Ще не вмерла і не вмре» (розмови з Юрієм Андруховичем).

«Книжок на тему акції “Вісла” – сотні. Якщо не тисячі. Правдивих істориків, а я не історик, які вивчають це питання, – десятки. Уже все відомо. Якщо хтось хотів щось дізнатися – все відомо вже двадцять років, а не лише зараз. Якщо ця історія не буде подана індивідуально, якщо люди не будуть брати на себе особисту відповідальність у цій гігантській історії, то немає про що говорити. Завжди потім спливе на поверхню якась невирішена справа, якась брехня, завжди вийде якась підлість – і це буде тягтися й тягтися», – говорив Павел Смоленський під час презентації книги «Сироп з полину. Вигнані з акції „Вісла”» на Лемківській ватрі в Ждині в 2018 році. Сам автор вважав, що книгу розраховано більше на поляків, ніж українців. Водночас наголошував, що описане в ній досі лякає покоління українців, які живуть у Польщі.

У 2018 році репортер був одним із журналістів, котрі об’єктивно писали про злочин у Сагрині в 1944 році, та став на захист українського історика д-ра Григорія Купріяновича. Нагадаємо, що 9 липня 2018 року тодішній люблінський воєвода Пшемислав Чарнек подав заяву до прокуратури на Григорія Купріяновича через промову, виголошену під час подій, присвячених вшануванню пам’яті українських жертв Сагриня.

Репортер був також серед тих, хто підписав звернення громадянських середовищ у Польщі та Україні, в якому було висловлено протест проти продовження конфронтаційної політики та її ескалації у відносинах між двома країнами.

У лютому 2018 року Павел Смоленський разом з іншими представниками польської інтелігенції підписав звернення, в якому вони протестують проти змін до закону про Інститут національної пам’яті. Ідеться про внесення поправки, що передбачає штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за «заперечення злочинів українських націоналістів».

Павел Смоленський — лауреат премії польсько-українського примирення, яку отримав у 2003 році за книгу «Похорон для різуна». Також він став лауреатом нагороди «За інтелектуальну відвагу» незалежного культурологічного часопису «Ї», котру йому вручили «за мужню громадянську позицію, самопожертву та активну участь у формуванні громадянського суспільства як в Польщі, так і в Україні».

Останній репортаж Павла Смоленського було опубліковано в «Ґазеті Виборчій» 24 лютого 2023 року, в річницю повномасштабного нападу росії на Україну. Він був присвячений Україні та президенту країни Володимиру Зеленському. 

24 квітня цього року електронне видання Wyborcza.pl опублікувало розмову журналіста з професором Ґжеґожем Мотикою – «Єдина етноцидна операція в історії Польщі», присвячену акції «Вісла».

Павел Смоленський помер на 63-му році життя у Варшаві.

Поділитися:

Категорії : Статті

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*