Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №30, 2023-07-30

14–16 липня цього року відбулося найбільше свято лемківської культури в Польщі – Ватра в Ждині. Її проводили вже 41-й раз.

Цьогорічний лемківський фестиваль відрізнявся від попередніх не лише тим, що відбувся на тиждень раніше, ніж завжди. І не тому, що під час події вперше за багато років не йшов дощ. Вона була особливою, бо була сповнена жіночності. Одним із помітних символів цього став слоган заходу «Рахуєся лем она» (оригінальний слоган лемківською говіркою, що означає «Вона найважливіша» – прим. ред.). Це гасло стосується не тільки жінки, а й Ватри, пісні, Ждині, звісно самої Лемківщини та, на жаль, війни в Україні, про яку згадували в розмовах учасники Ватри.

Крім того, цьогоріч, як виняток, замість двох старост-чоловіків були староста та старостиня – Михайло Маркович та Анна Буковська, які запалила «ватряне» вогнище.

Щороку лемківський фестиваль збирає багато людей у невеличкому селі в Нижніх Бескидах не тільки для того, щоб зустрітися, поговорити, поспівати, а й побувати в селах батьків, дідів. Деякі учасники Ватри приїжджають, щоб відвідати могили предків і родичів. Про колишніх жителів Лемківщини традиційно згадували під час офіційного відкриття Ватри, що відбулося на Місці пам’яті.

– Лемківське свято в Ждині починаємо сентиментально: від сентиментів до минулого, до якого звертаємося. Бо переселення, депортація дуже сильно вписані в нашу пам’ять, – сказав голова Об’єднання лемків (ОЛ) Григорій Трохановський на місці пам’яті про переселених із рідних земель. На окремій частині землі та на території заходу розміщено фрагменти колії, що символізує депортації, і «Дзвін миру».

– Цей дзвін, коли дзвонить, пробуджує в нас надію на мир, який живе в наших серцях. Також – надію на мир у близькій нашим серцям Україні, – продовжив голова ОЛ.

Зі сцени Ватри організатори згадали людей, які були пов’язані з Об’єднанням лемків і відійшли цього року. Серед них – історик д-р. Олександр Колянчук та о. Григорій Назар, парох греко-католицької парафії в Ґорлицях. Їх та жертв війни в Україні вшанували хвилиною мовчання.

– Це вже друга Ватра, коли ми підтримуємо наших братів в Україні, котрі борються з російським загарбником, – говорив Григорій Трохановський, нагадавши, що лемки також знають, що таке «русский мир». –  Ми це пережили сто років тому, і його формою було «москвофільство». Це призвело до поділів у нашій лемківській громаді, які існують і сьогодні. До сьогодні ми змушені боротися з ними та виправляти їх. Одночасно закликаю до того, щоб сьогоднішня російська ідеологія не посварила польський та український народи.

Єпископ Євген Попович, митрополит Перемисько-Варшавський УГКЦ, нагадав, що на попередній Ватрі всі бажали й сподівалися, щоб війна й біль закінчилися.

– На жаль, страждає Україна та її діти, зокрема й нащадки лемків, які там проживають, – сказав греко-католицький митрополит, говорячи про втрати, яких зазнають українці на війні.

Зі свого боку о. митрат Роман Дубець, який під час урочистостей представляв архиєпископа Перемиського й Горлицького Православної церкви Паїсія, зачитав лист до учасників події, де також згадувалося про війну в Україні.

– Нашу радість від свята затьмарено війною в Україні. Однак ми не втрачаємо віри та надії, пам’ятаючи слова нашого Спасителя: «Не бійся – тільки віруй». І твердо віримо, що Всевишній пошле перемогу над російським агресором, і в Україні запанує довгоочікуваний мир, – звучало в листі від архиєпископа.

Усі офіційні гості з Польщі, України, Канади, які виступали на сцені, дякували за підтримку України з боку Польщі. Серед них був також посол України в Польщі Василь Зварич.

– Хотілося б, щоб цей вогонь лемківської ватри відчули українські герої, котрі зі зброєю в руках боронять нашу й вашу свободу. Хочу всім вам пообіцяти від імені наших військових, героїв, що ми всі разом працюватимемо, щоб брудний московський чобіт ніколи не топтав польської землі та не робив шкоди тут, на Лемківщині, – заявив дипломат і подякував за єдність та підтримку України, додавши. – Я знаю, що ми разом переможемо. Але зробимо це лише тоді, коли будемо об’єднані та солідарні.

Під час офіційних привітань відбулося й вручення нагороди «Вірний предкам». Щороку її присуджують членам лемківської громади або тим, хто підтримує лемківську культуру та розвиває її, а також авторам важливих ініціатив. Оскільки цьогорічна Ватра мала жіночий вимір, було нагороджено двох жінок.

Одна з них – д-р Вікторія Гойсак, яка отримала нагороду за захист лемківської культури, зокрема 20 років керівництва дитячо-молодіжним колективом «Лемківський перстеник» з Ґладишева. Вона почула подяки й привітання від дітей із гурту.

Другу нагороду Об’єднання за «величезні зусилля, докладені до підтримки Збройних сил України в боротьбі з російським загарбником» отримала д-р Ольга Соляр, етнологиня, співзасновниця фонду «Магія Карпат», яка їздить з допомогою українським військовим на передову з 2014 року.

– Дякуючи вам, я маю честь подякувати українській армії, – сказала перемишлянка, називаючи позивні бійців, яким вона допомагає. – Дякую, що ви теж із ними, бо вони справді захищають цінності нашої цивілізації. Прямо під цим палючим сонцем, звуком снарядів вони стоять в окопах і віддають найдорожче для них – своє здоров’я та життя. Вони справді вірні предкам, тому й стоять там. Те, що ми всі допомагаємо, поляки, наша українська громада в Польщі, – це теж вірність нашим предкам. Також важливо усвідомлювати, що це наша спільна боротьба за фундаментальні цінності.

Звісно, Ватра – це не лише час промов, спільних спогадів, але й нових знайомств та розваг. Протягом трьох днів свята на сцені в Ждині виступали виконавці різних жанрів і стилів музики. Хоча вони живуть у різних країнах – Польщі, Україні, Сербії – їх об’єднує спільна любов до музики й лемківської культури. Традиційно відбулися різноманітні майстер-класи з рукоділля, авторські зустрічі, дискусії, спортивні змагання. Як і кожного року, організатори підготували місце для інтеграційних ігор та конкурсів для наймолодших учасників «Лемківської ватри».

***

Серед гостей у Ждині були, зокрема, єпископ Ольштинсько-Ґданський УГКЦ Аркадій Трохановський, єпископ Вроцлавсько-Кошалінський УГКЦ Володимир Ющак, православні та греко-католицькі священники, депутати Сейму Уршуля Новоґурська та Пйотр Борис, радник Посольства України в Польщі Віталій Білий, почесний консул України в Перемишлі Олександр Бачик, а також представники Малопольського воєводства, Малопольського сеймику, органів місцевого самоврядування, Львівської обласної ради, силових служб, члени українських, зокрема лемківських організацій із Польщі та з-за кордону – України, Словаччини, Сербії, США, Канади.

Поділитися:

Категорії : Події

Схожі статті

«Мені буде соромно, коли Маруся виросте, а я не буду для неї прикладом»: письменниця Каріна Саварина про війну, материнство та життя в Польщі

Семаковська Тетяна ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №5, 2024-02-04 Мама — чи всім легко дається це звання? Ще донедавна тема безпліддя в Україні була...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*