Жанна Кузнєцова ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №13, 2021-03-28 

Україна і українці все частіше стають героями європейського та американського кіно. І йдеться не лише про художні фільми та серіали, де українці зазвичай другорядні герої. Там вони часто є нелегальними заробітчанами або членами жорстоких бандитських угрупувань. Зараз ми бачимо ґрунтовні дослідження певних історичних тем, де українці відіграють справді важливу роль. Рідше – українська нація є рушієм якихось історичних подій, що впливають на світові процеси (якщо не брати до уваги два сучасні повстання – «Майдани», які, певно, стануть темами майбутніх досліджень), частіше – є жертвою обставин.

З останнього, що легко пригадає активний споживач серіальних новинок, є художня драма «Роки» («Years and years»), де розповідається про майбутнє, в якому до влади приходять популісти. Події, описані у фільмі, відбуваються у Британії в одній великій родині, яка відображає всі зміни в суспільстві на собі. В цьому серіалі одним з головних героїв є українець Віктор, який вимушений втекти з України, бо та остаточно потрапила під вплив Росії. Більше того, Віктор має нетрадиційну сексуальну орієнтацію і за це він є ледь не злочинцем у представленій в серіалі проросійській країні.

Іншою важливою подією в серіальному житті, що стосується України, став серіал, про який вже йшлося в «Нашому Слові» – це історичне документальне розслідування «Диявол по сусідству» про «Івана Грозного з Треблінки».

Цього року, в січні, на стрімінговій платформі «Netflix» вийшов новий документальний серіал «Шпигунське ремесло» («Spycraft»), де розповідається про різні методи, якими послуговуються шпигуни та інші спеціальні державні службовці. Не дивно, що чи не найбільше сучасних випадків викриття таких методів демонструють здебільшого тоталітарні держави, а зокрема – Росія.

В цьому серіалі також є згадка про українців, більше того, це ті історичні персони, які так чи інакше змінили Україну і серйозно вплинули на хід історії нашої держави. У другій серії, в якій ідеться про різноманітні отрути, героями є троє українських діячів, які постраждали від отрут. Двоє з них – загинули. Останньому вдалося врятуватися, але не без значних наслідків для здоров’я. Але про це – згодом.

А зараз же постає питання, чому ж тільки тоталітарні, а не такі великі та впливові держави, як США, Велика Британія чи Німеччина, використовують різноманітні шпигунські методи, які дозволяють швидко досягнути бажаного – здобути важливу інформацію чи ліквідувати певну особу? І чому, зрештою, цим не гребує український сусід зі Сходу? Найцікавіше те, що серіал вийшов якраз в розпал історії про російського опозиційного політика Алєксєя Навального, якого влітку 2020-го отруїли забороненим у всьому світі «Новічком». Отже, повертаючись до питання про використання методів, скажу лише одне – відповідь на це є у серіалі, а якщо зовсім коротко – це заборонено законом на державному рівні у країнах, де цінність кожного людського життя є справді високою.

А тепер про згадану вище другу серію і українців, що потрапили під маховик шпигунської махіни країни, котра досі вважає себе імперією. У 50-х роках у Мюнхені переховувалося чимало членів українського визвольного руху. Серед них і лідер визвольного руху Української повстанської армії Степан Бандера, а також активіст Лев Ребет. Саме про них ідеться в серії про отрути, які використовуються для ліквідації осіб, що заважають впроваджувати політичні ідеї тієї чи іншої (у нашому випадку конкретної) держави. Відомо, що обох було вбито з пістолета. Більше того, певний час вважалося, що їх було саме застрелено бойовими набоями. Але це не так. Пістолети були газові і це на той час був інноваційний винахід для шпигунів, які мусили для конспірації використовувати все більш технологічну і менш помітну зброю. Газовий пістолет з отрутою став для Лева Ребета фатальним, а для спецрозвідки Комітету державної безпеки – успішним засобом для виконання особливо важливих завдань. Тією ж зброєю, але більш досконалою, було вбито і Степана Бандеру двома роками пізніше. Обидвох українців ліквідували у Німеччині, а вбивця, теж наш земляк – Богдан Сташинський, навіть не потурбувався про різноманітність – його рука була впізнаваною. Жертви знайшли свою смерть у під’їзді власного будинку, на сходовому майданчику.

Третьою жертвою дії отрути, в даному випадку уже всім відомими речовинами після розслідування – діоксинами, став тоді ще кандидат у президенти України – Віктор Ющенко. Після вечері в одному з київських ресторанів з представниками Служби безпеки України, тоді ще дуже явних нащадків радянських КДБ, Віктор Андрійович різко став погано почуватися. Подальші події – уже історія, але сам механізм, дію цієї речовини на організм і багато іншого пропонують до обдумування творці серіалу.

Добре це чи погано, та те, що українці стають все більш помітними та важливими на світовій арені – факт. І поява таких серйозних розслідувань, зйомки документальних серіалів та залучення реальних фахівців із закордонних спецслужб для розкриття правдивої інформації, в тому числі і про нашу історію, – цьому реальне підтвердження.

Поділитися:

Категорії : Рецензії та огляди

Схожі статті

Історія однієї нелюбові на тлі першого українського Майдану

Дарина ПОПІЛЬ ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №24, 2021-06-13 Третій роман української письменниці, літературознавиці, перекладачки Оксани Луцишиної отримав нещодавно Шевченківську літературну премію. До цього...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*