Валерія Гуржий ■ ЕКОЛОГІЯ ■ №16, 2022-04-17

У сучасному світі глобальна зміна клімату та питання екології – гострі проблеми, які стоять перед людством. Згідно з прогнозами провідних міжнародних наукових центрів з дослідження клімату, упродовж наступного століття температура підвищиться на 2-5 градусів за Цельсієм, що спричинить серйозні кліматичні зміни, і різні екосистеми можуть опинитися під загрозою зникнення.

У більшості країн світу активісти вели просвітницьку роботи щодо важливості сортування сміття, зменшення викидів шкідливих для озонового шару газів та зменшення використання природніх ресурсів. За екологію активно боролися в Україні як на рівні уряду, так й на рівні різномісних світових і всеукраїнських організацій. Аж поки на українську землю не прийшла війна 24 лютого. Тепер у мережі щодня з’являються новини про знищення окупантами промислових підприємств, величезні пожежі, руйнування елементів інфраструктури та житлових будинків. Варто пам’ятати, що кожен вибух – це забруднення повітря, води та ґрунтового покриву токсичними речовинами. 

Так, «масштабні пожежі внаслідок російських обстрілів можуть вплинути на глобальні кліматичні зміни, а у разі пошкодження сховищ ядерних відходів може трапитися біда світового масштабу», – розповідає керівниця Громадського формування з охорони громадського порядку «Екологічний патруль», екоаудиторка, членкиня громадської ради при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України Тетяна Лампіка.

Забруднення важкими металами та газами

 «Великі металургійні підприємства мають свої шлако- та шламосховища. У результаті військових дій їхня герметичність може бути пошкоджена і шкідливі елементи можуть потрапляти в ґрунтові води, річки, море в залежності від розташування об’єкта. При високій температурі горіння на пожежах після вибухів дисперсні частинки різного складу потрапляють у повітря. Коли щось горить і у великих об’ємах, ми розуміємо, що це впливає не лише на якість повітря, але й на викиди, які, в свою чергу, мають внесок в кліматичні зміни планети. Ці важкі метали накопичуються у ґрунті, воді та рослинах, що ростуть поруч із місцем вибуху та горіння. На глобальні кліматичні зміни впливають й шкідливі для озонового шару гази, які також виділяються при високій температурі горіння. Чим більше таких подій, вибухів на одній території, тим більше техногенне навантаження на території», – розповідає Тетяна Лампіка.

Вона також розповідає, що важкі метали не можуть переміщуватися на великі відстані, а створюють техногенне навантаження регіонального характеру.

«Не слід забувати, що через війну знищується інфраструктура, і часто руйнується каналізаційна система або очисні споруди – це невидимі речі, які впливають на якість води. У промислових регіонах ми і так маємо техногенне навантаження, а тепер додається ще більше навантаження, що пов’язане з війною», – додає активістка.

Вплив на організм

За словами Тетяни Лампіки, заклади охорони здоров’я мають дослідження щодо додаткового техногенного навантаження на організм людини: «Є речовини, які не виводяться з організму, а накопичуються та можуть передаватися у спадок. Наприклад, людина, яка живе у районі Кривого Рогу, у своїй імунній та генетичній системах вже має певні відхилення – більший вміст заліза у волоссі та крові, знижений імунітет. Це накопичується і передається потомкам. Також може виникати отруєння в результаті потрапляння в організм великої кількості шкідливих речовин. В ідеалі потрібно очищувати свій організм – це визначається в індивідуальному порядку».

Радіація

Екологиня наголошує, що насправді зараз Україну більше всього хвилюють ядерні відходи, які є на Запорізькій АЕС і Чорнобильській АЕС, оскільки вони дуже небезпечні для всього світу.

«Радіація – це не те, що можна відчути на смак або запах. У разі пошкодження сховищ ядерних відходів, наприклад, на території Енергодару, станеться біда світового характеру», – застерігає Тетяна Лампіка.

Велика кількість трупів

Що стосується немалої кількості трупів, то, за словами екологині, існує централізоване вирішення проблеми.

«За великого скупчення трупів в одному місці рекомендується, щоб поруч росла значна кількість зелених насаджень віком не менше 100 років. Нічого з цієї землі, пов’язане з водою чи їжею, брати не можна, оскільки там міститься трупна отрута, а також можливе розповсюдження різноманітних захворювань. Я думаю, що є централізоване вирішення цього питання. В ідеалі мають бути спеціально виділені місця, щоб такі території можна було потім ідентифікувати», – наголошує Тетяна Лампіка.

Будівельні відходи

Тетяна Лампіка також акцентує увагу на тому, що внаслідок війни буде велика кількість будівельних відходів, які необхідно утилізувати.

«Якщо війна затягнеться і зруйнується багато промислових підприємств, то наслідок буде досить серйозним. Також постає питання будівельних відходів – це те, на що перетворилося багато населених пунктів. Ми кажемо, що умовно завтра будемо все відбудовувати, однак існує велика кількість всього, що не підлягає реконструкції. У більшості випадків це і є будівельні відходи, які треба буде кудись вивезти, утилізувати, використати», – підсумовує керівниця Громадського формування «Екологічний патруль».

Також у березні 2022 року стало відомо, що представники Української кліматичної мережі заявили про формування Національного екоштабу при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, який буде збирати інформацію про екологічні злочини проти довкілля країни.

Поділитися: