Валерія Гуржий ■ УКРАЇНА ■ №3, 2024-01-21

Центр готовності цивільних Фонду Сергія Притули має 84 осередки у 18 областях України та проводить тренінги для всіх охочих з надання домедичної допомоги, основ стрілецької справи, пілотування дронами та дає інші навички, які необхідні як на фронті, так і в тилу.

Про діяльність осередків «Нашому слову» розповів Національний координатор проєкту Центрів готовності цивільних Олексій Сердюков.

– Розкажіть, коли та як виник Центр готовності цивільних і з якою метою?

– Насамперед, ЦГЦ – це один із напрямів роботи Благодійного фонду Сергія Притули. Центр почав функціонувати у липні 2022 року, як реакція на потребу підготовки цивільних до мобілізації та різноманітних викликів, які спричинила велика війна. Перший осередок відкрився в Полтаві. Ми одразу побачили великий попит та зрозуміли, що будемо проєкт масштабувати по всій Україні. Щоб це було робити відносно легко, ми прописували відповідні алгоритми, документи та інструкції.  

– У яких містах ви представлені зараз?

– Зараз працюють 84 осередки ЦГЦ у 18 областях України. Це практично всі обласні центри та деякі громади у регіонах.

– Скільки людей пройшло навчання та скільки тренінгів вже було проведено?

– Станом на 1 грудня 2023 року наші навчання відвідали понад 33 тисячі людей та відбулося 1870 тренінгів по всій Україні.

– Які головні цілі проєкту?

– Всього їх п’ять. У першу чергу – це, звичайно, підготовка до мобілізації, оскільки, чим більш підготовлена людина потрапить до військового навчального центру, тим менше часу їй треба буде витратити на опанування базових речей. Відповідно, більше часу залишається, щоб навчитися чомусь новому, поглибити існуючі знання. Друге – це знання на випадок окупації або партизанщини. Третя і найголовніша ціль – перший контакт цивільних із військовою справою. Тренінг дає можливість уявити, що взагалі таке військова справа, адже більшість цивільних не розуміє або дуже сильно переоцінює свої можливості воювати, думаючи, що це легко, або недооцінює, вважаючи, що є окремі категорії людей, які народжуються спеціально для війни. Початкові знання, які ми даємо на декількох дисциплінах, формують певну внутрішню базу порівняння – і вона допомагає визначити найближчу військову дисципліну або рівень умінь людини, те, де її навички будуть релевантнішими та ефективнішими у разі мобілізації. Люди можуть потім поглиблювати ці знання, наприклад, у аеророзвідці, інженерній справі або військовому зв’язку, і вже мобілізуватися свідомо, сказати, що я маю певні знання з певної дисципліни, хочу бути зв’язківцем і точно знаю, що не можу бути військовим медиком, або навпаки. Четверта ціль нашого проєкту – на випадок повної мобілізації. Ми ж розуміємо, що військових навчальних центрів в такому випадку на всіх не вистачить, тому люди можуть потрапити на фронт з тими знаннями, які у них є на той момент.  І п’ята ціль – нагадування людям про війну і надання знань, які допоможуть вижити й у цивільних умовах, в тилових містах.

– Чому вчать на тренінгах та як відбувається навчання?

– По Україні маємо понад 35 тем, вони різні по всіх містах, відповідно до можливості інструкторів. Як правило, найактуальніші – це стрілецька справа, домедична допомога, мінно-вибухова безпека, пілотування дронів, військовий зв’язок, основи гранатометної справи, основи фортифікації, а ще відносно цивільні теми – основи технології OSINT, тобто розвідки з відкритих джерел, основи виживання у полоні і багато інших.

– Як відбувається навчання?

– На кожен курс оголошується окрема реєстрація. Навчання не є послідовними і не є великим курсом, який складається з кількох частин. На кожне навчання можна записатися окремо на будь-яку тему, що людині подобається. Треба у пошуку в соціальних мережах написати «Центр готовності цивільних», додати назву міста, у якому ви перебуваєте, переглянути анонси навчань, заповнити реєстраційну форму, дочекатися дзвінка організаторів, дізнатися конкретну інформацію про час та місце проведення, прийти на навчання. 

– Скільки людей приблизно навчається в одній групі?

– В середньому 15-20 людей, може бути і більше. Все залежить від теми. Ми намагаємося максимально інтегрувати практичний компонент у навчання. Наприклад, на тренінг із домедичної допомоги намагаємося не набирати групи більше 15 людей, оскільки кожен має встигнути виконати певні практичні вправи, а на це треба час. Якщо тема теоретична, то може бути більше людей в групі. Одне навчання триває приблизно 4-5 годин.

– Які тренінги найпопулярніші серед людей?

– Залежить від міста. Наприклад, коли ми проводили перші тренінги у Полтаві, то там був попит 500% від нашої можливості прийняти людей. Наразі там вже більше 5 тисяч людей пройшли навчання і такого сильного ажіотажу при реєстрації вже немає. У Київській області більшість реєстраційних форм заповнюється протягом 15-20 хвилин. В середньому найбільш популярні тренінги – це стрілецька справа, домедична допомога, мінно-вибухова безпека та управління дронами.

– Хто веде навчання?

– Переважна більшість інструкторів – це військові з бойовим досвідом. Вони намагаються викладати перебуваючи у відпустці, є викладачі з місцевих ТЦК (територіальні центри комплектації), там багато людей, які мають відповідні знання та досвід, із ДФТГ (добровольче формування територіальної громади), трохи менше – цивільні із вузькими знаннями у відповідній темі, як-от медицина, пілотування коптерами або психологічне навчаннях.

– Розкажіть про людей, які навчаються?

– Насправді це дуже різні люди. Гендерний баланс практично ідеальний – 50% на 50%. Як правило, це особи віком від 25 до 45 років, хоча є багато виключень. Всі вони розуміють, що ці знання можуть знадобитися у будь-яку хвилину, адже жоден квадратний метр в Україні наразі не є безпечним. У кожного свої цілі. Хтось хоче дізнатися щось нове, перевірити себе, хтось йде цілеспрямовано для підготовки до мобілізації, якщо людина вже визначилася, хтось бачить у цьому можливість для волонтерства, оскільки багато людей, що проходили наше навчання, залишилися працювати волонтерами в організації. Це люди, які розуміють, що у країні війна, і ми не можемо кількісно перемогти ворога, можемо перемогти лише з допомогою якісної підготовки.

– Розкажіть про своє фінансування – це донати чи кошти Фонду?

– Це точно не кошти Фонду з числа зборів, які акумулюють на військові потреби, оскільки Фонд жодного відсотка з грошей, котрі йдуть на військові напрямки, не бере на свої потреби. У більшій мірі це гроші різних донорів і меценатів. Також на навчанні є можливість задонатити саме на розвиток проєкту, щоб ми могли купувати різноманітну матеріальну базу, покривати організаційні витрати. Ми у будь-якому форматі раді співпраці з місцевим бізнесом у тому місті, де існує осередок, і просимо долучатися до підтримки. Також у нас є окремий формат корпоративних навчань, якщо люди хочуть провести навчання для свого персоналу, – це також можливо. Наші інструктори приїздять і проводять тренінги на підприємствах чи інших місцях, де буде зручно.

Дізнатися більше про ЦГЦ ви можете за посиланням.

Поділитися: