27.09.2024
Традиційні пісня й танець із Надсяння
Павло Лоза ■ РОЗМОВА ■ №30, 2024-07-28 Чи хотіли б ви навчитися надсянських пісень і танців? А може, грати на інструментах, щоб акомпанувати пісням...
Анна Вінницька, Павло Лоза ■ ОСВІТА ■ №20, 2020-05-17
Розповідаємо про українські заклади, які проводять набір учнів на наступний навчальний рік
На восьмикласників чекають червневі іспити, проте вони вже зараз можуть обирати школи, у яких хочуть навчатися, та подавати документи. Також відкритий набір до закладів початкової освіти. Через пандемію коронавірусу Дні відкритих дверей або зовсім відмінили, або проводили онлайн. Тож пропонуємо дистанційно познайомитися з п’ятьма школами з українською мовою навчання у Польщі.
Білий Бір
Сьогодні у Початковій школі ім. Тараса Шевченка навчається 57 учнів – переважно це діти, які живуть у Білому Борі та навколишніх населених пунктах. У школі також вчаться учні з України, батьки яких працюють у Польщі, і польські діти, що обрали цей заклад з огляду на високий рівень навчання.
Аня Голак із Білого Бору навчається у п’ятому класі. Їй найбільше подобається те, що тут мало учнів, всі одне одного знають, тож у школі відчувається родинна атмосфера.
– Кожен може попросити вчителя про допомогу, оскільки й учнів, і педагогів тут небагато, і ми всі між собою знайомі, – пояснює Аня. Вона любить усі предмети, а також позакласні заняття зі співів та танців. У школі раніше навчалася її мама.
– Ми намагаємося передавати українські традиції з покоління до покоління, щоб відчувалася історична тяглість, адже школі – понад 60 років. Окрім навчання, діти можуть розвивати свої здібності на театральних, музичних, вокальних чи танцювальних заняттях. Наприклад, вчитися грати на фортепіано, – каже директор школи Андрій Дрозд. Також учні беруть участь у різних загальнопольських культурних заходах.
На Помор’ї шевченківські Початкова школа та ліцей – це осередок української культури і традиції, де навчалося не одне покоління нащадків виселенців акції «Вісла». У школі приділяють особливу увагу відкритості до інших культур та загалом готують учнів до дорослого життя.
– Також ми організовуємо різноманітні екскурсії, які допомагають дітям більше дізнатися про світ, – каже Роман Білас, голова Фонду розвитку демократії, освіти й активізації «ДЕКА», який керує Початковою школою.
Більше про школу та її актуальні новини шукайте на фейсбук-сторінці (Szkoła im. T Szewczenki w Białym Borze – Школа ім. Т. Шевченка у Білому Борі)
У Білому Борі після завершення навчання у початковій школі учні можуть вчитися далі у ліцеї. Середня школа може прийняти 56 дітей, набір до класів уже почався. У ліцеї зараз більшість учнів родом з України, у зв’язку з пандемією частково вони виїхали туди, частково – поїхали до своїх батьків, які живуть у різних містах Польщі, тож вступна кампанія проходить у складних умовах.
– Найбільша цінність нашої школи – це високий рівень навчання, що підтверджують результати іспитів на атестат зрілості. Лекційні класи у нас оснащені сучасним обладнанням, працюють висококваліфіковані вчителі, які дбають про безпеку учнів. Ми робимо акцент насамперед на збереженні української культури та вивчені саме української мови. Тим не менш, вступаючи до нашого ліцею, діти не мусять володіти польською та українською мовами — достатньо, аби вони знали одну з них, а ми навчимо їх іншої. Ще одна перевага – у нас багато предметів учні вивчають на розширеному рівні. Обов’язковою є географія, натомість англійську мову, інформатику, математику та історію можна обрати як додаткові предмети (усього їх може бути два). А навчальний процес проходить у комфортних умовах, бо в одному класі можуть навчатися максимально 16 дітей, — каже директорка ліцею Дорота Джевєцька.
Бартошиці
У Початковій школі ім. Лесі Українки в Бартошицях уже завершився перший етап набору до школи (до першого класу там підуть 8 дітей) та садочка (там також навчатимуться 8 малюків).
– Батьки, які не встигли подати заявку онлайн, зможуть зробити це на початку серпня, коли буде другий набір, – зазначає директорка Любомира Тхір. – До першого класу ми можемо взяти максимум 14 дітей, а загалом до школи – 112.
Слід зазначити, що школа у Бартошицях ніколи не мала проблем із набором вихованців – адже у регіоні живе багато українських сімей, рівень навчання високий – завдяки порівняно невеликій кількості учнів педагоги можуть приділяти їм більше часу.
– Цього року троє наших учениць стали лауреатками воєводських конкурсів з польської мови. Вони не мусили складати підсумкові іспити з цього предмету, – зазначає директорка. Також серед учнів є фіналісти конкурсів з математики та російської мови.
Зараз школа займається європейським проектом «Бартошицькі школи зосереджені на ключових компетенціях», у рамках якого після уроків проводять додаткові заняття в гуртках – математичному, екологічно-природничому та журналістському. Є також заняття, на яких учні вивчають робототехніку та інформатику. Натомість для дітей, що мають проблеми з навчанням, проводять додаткові уроки. Загалом, за словами Любомири Тхір, до позакласних гуртків ходить майже сто дітей. Окрім цього, при школі діють хор «Лісова пісня», танцювальний ансамбль «Зіроньки», ансамбль «Дар любові» та колектив учнів-малюків «Малі співаки», які вже створили три відеоролики.
– Нові ініціативи з’являються також у рамках дистанційного навчання. Наприклад, учні записали відео, на яких читають українську поезію на тему весни, – додає директорка.
Актуальну інформацію про школу можна знайти на фейсбук-сторінці (Szkoła Podstawowa nr 8 im. Łesi Ukrainki z Ukraińskim Językiem Nauczania).
Ґурово-Ілавцецьке
Багато років у Ґурові-Ілавецькому існував лише ліцей з українською мовою навчання. 2017 року в місті з’явилася українська початкова школа. Там вчаться українські діти, які раніше ходили до місцевих польських шкіл, а також учні з пункту навчання української мови. Зараз триває набір до першого класу.
– Окрім першокласників, запрошуємо учнів сьомих та восьмих класів – їх ми можемо поселити у нашому гуртожитку, – каже директорка Комплексу шкіл з українською мовою навчання Марія-Ольга Сич.
Можна вступати також до ліцею. Цього року там хотіли відкрити два перші класи. Уже з другого класу учні обирають розширений або основний тип вивчення окремих предметів, які потім складатимуть на підсумкових іспитах (матурі) і від яких залежатиме вступ до обраних вузів. За словами директорки, понад 90% випускників ідуть на навчання до політехнічних інститутів.
– У нас є шкільний «кар’єрний осередок», у якому працюють консультанти з вибору професії: від першого класу ліцею вони проводять з учнями психологічні дослідження, допомагають їм обрати напрям вищої освіти й професію, – пояснює Марія-Ольга Сич.
При школі є гуртожиток та їдальня. Це зручно для батьків, які живуть далеко від Ґурова-Ілавецького. Зараз під час карантину гуртожиток порожній, тож дирекція має можливість його відремонтувати та модернізувати.
– У нас вчаться переважно діти з громади та польська молодь. Є трохи учнів, що приїхали з України, їхні батьки тут працюють або вже живуть на постійній основі, – каже директорка.
Окрім уроків, учні можуть брати участь в репетиціях ансамблю пісні та танцю «Думка», спортивних, літературних, журналістських гуртках.
Через пандемію коронавірусу школа не змогла провести День відкритих дверей, тож там планують організувати онлайн-екскурсію.
Учні також самостійно готують рекламні ролики про школу – їх можна подивитися на фейсбук-сторінці (Zespół Szkół z Ukraińskim Językiem Nauczania w Górowie Iławeckim).
Ліґниця
Як і в Ґурові-Ілавецькому, від 2017 року в Ліґниці існує українська початкова школа. Діти вчаться у ній за системою Дальтона. Вона базується на індивідуальному навчанні, у рамках якого учні самі обирають предмети, які хочуть вивчати. Особлива увага приділяється самостійній роботі дітей. Учні отримують завдання, виконують їх і здають вчителеві, який стає своєрідним консультантом.
– Попри пандемію, ми вже отримуємо заявки на вступ. Я бачу, що це – результат запровадження методу Дальтона. Батьки ним задоволені, розповідають, що діти стали більш самостійними. Вони приходять з уроків (до карантину; зараз у школі дистанційне навчання – ред.) і самі сідають робити домашні завдання; знають, що відповідальні за свій навчальний процес, вміють планувати, – пояснює Анна Гаврильчак-Маланчак, директорка Комплексу загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання №4 ім. Богдана-Ігоря Антонича.
Зараз у школі для міжнародної програми Еразмус підготували проект «Творчість у цифровому світі» і чекають на його затвердження. У його рамках учителі та учні з Польщі, Румунії, Литви та Італії будуть спільно використовувати електронні методи навчання. Міжнародний проект дасть їм змогу вдосконалити англійську мову, бо він передбачає також учнівські обміни між країнами.
А у 2020-21 навчальному році у ліґницькій школі почнуть впроваджувати предмет у галузі підприємництва, який викладатимуть польською та англійською мовами. Також проводитимуть інноваційні заняття з геокешингу (туристична гра із застосуванням GPS – ред.) та майстер-класи з креативності та творчості.
– Діти мусять самі обирати шляхи вирішення проблем. Це відрізняється від традиційного способу освіти, коли вчителі говорили учням, як правильно розв’язувати ті чи інші завдання. Але ми мусимо розвивати креативність, – пояснює Анна Гаврильчак-Маланчак.
Наступного року заклад хотів би отримати американський сертифікат креативних шкіл. Зараз у Польщі є лише кілька ліцеїв з таким статусом.
Більше інформації про школу та її освітні проекти шукайте на її фейсбук-сторінці (Zespół Szkół Ogólnokształcących nr 4 w Legnicy).
Перемишль
У початковій школі ім. Маркіяна Шашкевича у Перемишлі вже завершився набір учнів. До першого класу підуть 13 дітей, до садочка – 10. Директор Комплексу загальноосвітніх шкіл Петро Піпка зазначає, що це – стабільна цифра, яка не змінюється роками.
11 травня відкрився також набір до ліцею, який триватиме до 24 червня. Досі на навчання приїжджали учні з України, але зараз через ситуацію з коронавірусом директор побоюється, що ці учні не прийдуть до школи. Тому він звернувся до представників української громади у Хотинці та Команчі із закликом віддавати на навчання своїх дітей. А чим хочуть заохотити майбутніх ліцеїстів дирекція та вчителі «шашкевичівки»? Передусім рівнем освіти: минулого року всі випускники склали іспити на атестат зрілості (матуру), й завдяки цьому школа потрапила до престижного рейтингу «Perspektywy». «Шашкевичівка» отримала «бронзову» оцінку якості, а рік тому мала «золоту».
– У нас уже від першого класу ліцею учні мають додаткові заняття з тих предметів, які хочуть складати на розширеному рівні під час матури, – говорить директор Петро Піпка.
Школа у Перемишлі може також похвалитися індивідуальними досягненнями учнів, які беруть участь у конкурсах та олімпіадах. Цього року одна з учениць отримала іменну стипендію голови Ради міністрів, а невдовзі представлятиме школу на третьому етапі олімпіади з екології.
Багато хто думає, що через уроки з мови, історії та географії України учні мають менше годин навчання з інших предметів. Директор школи переконує, що сьогодні знання рідної мови є козирем.
– Зараз кожен знає англійську, це вже перестало бути перевагою під час пошуку роботи. А знання кириличного алфавіту та української мови – це безсумнівний плюс, – говорить Петро Піпка. – Навіть серед батьків наших учнів є такі, що мають бізнес в обох країнах. Їм треба знати дві мови, тим більше у Перемишлі – прикордонному регіоні.
Також при школі діє колектив народного танцю «Аркан», ансамбль народних інструментів, капела бандуристів, гурток із живопису. Два роки тому свою діяльність відновив спортивний клуб «Сянова чайка».
Більше інформації про школу шукайте на сайті szaszk.edu.pl.
Фото з архівів шкіл
27.09.2024
Павло Лоза ■ РОЗМОВА ■ №30, 2024-07-28 Чи хотіли б ви навчитися надсянських пісень і танців? А може, грати на інструментах, щоб акомпанувати пісням...
07.09.2024
Ігор Горків ■ ПОДІЇ ■ №36, 2024-09-08 Дім – це особливе слово. Воно викликає різні почуття чи спогади. Це може бути щось близьке, тепле,...
05.08.2024
Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №26, 2024-06-30 Зокрема, про це розмовляли у Перемишлі 7 червня учасники науково-практичного семінару «Навчальні видання МІОК-у: новітні підходи до...
19.03.2024
Павло Лоза ■ ВІЙНА ■ №8, 2024-02-25 За перші місяці повномасштабної війни до Перемишля приїжджало приблизно 30 тисяч біженців протягом дня. Лише рік тому...