Підляський науковий інститут ■ Cпонсорована стаття ■ №52, 2023-12-31

Метою Підляської науково-літературної нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя. Нагорода була встановлена минулого року Підляським науковим інститутом та Союзом українців Підляшшя.

Нагорода присуджується у чотирьох категоріях: «Літературна творчість», «Наукова діяльність», «Науково-популярна діяльність», «Публіцистична творчість». Нагорода може присуджуватися фізичним особам, заслуженим у справі функціонування, дослідження чи розвитку української культури та мови Підляшшя в окремих категоріях.

У категорії «Літературна творчість» нагорода присуджується особам родом із Підляшшя, які творять літературу українською мовою (літературною мовою або підляською українською говіркою). У категорії «Наукова діяльність» нагорода присуджується науковцям, заслуженим у справі дослідження Підляшшя, зокрема української культури та мови регіону, історії чи сьогодення української громадськості Підляшшя. У категорії «Науково-популярна діяльність» нагорода присуджується особам, які здійснюють заходи щодо популяризації знань про Підляшшя, зокрема про українську культуру та мову Підляшшя, історію чи сьогодення української громадськості Підляшшя. У категорії «Публіцистична творчість» нагорода присуджується журналістам та іншим творцям, які ведуть журналістську чи репортажну діяльність у різних формах: пресі, радіо чи телебаченні, займаючись питаннями, пов’язаними з Підляшшям, зокрема з українською культурою та мовою регіону, історією чи сьогоденням української громадськості Підляшшя.

Нагороду присуджує Капітула, у склад якої входять особи, заангажовані у діяльність задля збереження та розвитку української мови і культури Підляшшя, вказані управами суб’єктів, що заснували Нагороду, тобто Підляського наукового інституту та Союзу українців Підляшшя. Членами Капітули ПНЛН у 2023 році були: д-р Андрій Артем’юк, Лука Бадовець, д-р Андрій Єкатеринчук, д-р Григорій Купріянович.

У 2023 році Підляська науково-літературна нагорода була присуджена вдруге. Рішення про присудження Нагороди за 2023 рік Капітула Нагороди прийняла на своєму засіданні 12 вересня 2023 р. Урочисте проголошення лавреатів та церемонія вручення Нагород за 2023 рік відбулися 8 жовтня 2023 р. в Більську на Підляшші.

Інформація про Нагороду та її лавреатів розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту: pninstytut.org/pl/popularyzacja/nagroda/laureaci-2023

та у профілі Інституту у мережі Фейсбук: facebook.com/pninstytut.

Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в межах Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Категорія «Літературна творчість»

Євгенія Жабінська

Євгенія Жабінська (Євгенія Гаврилюк) – українська підляська поетеса, авторка трьох збірок поезії. Поетичні твори пише українською говіркою рідної Вуорлі та українською літературною мовою. Поетичну творчість почала у 80-ті роки ХХ ст. Дебютувала в 1987 році поезіями українською підляською говіркою на сторінках першого випуску позацензурного підляського українського часопису «Основи» (Більськ на Підляшші). У 1988 році стала переможцем Другого конкурсу молодих творців української культури в Польщі. Її поетичні твори публікувалися на сторінках Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» (Більськ), а також в українських періодичних виданнях у Польщі та за кордоном: «Наше слово» (Варшава, зокрема у додатку «Криниця»), «Світо-Вид» (Нью-Йорк-Київ), «Зерна» (Цвікау-Львів-Париж). З’явилися три збірки її поезій: «Мамо, ким ми є?» (Біельськ 1989), «Коли приходить тиша» (Більськ-Підляський 1995) та «Назустріч мріям. Поезії» (Київ 2019, у серії «Світова духівниця українства», ч. 15). Є також авторкою публіцистичних творів, присвячених питанням ідентичності, зокрема значенню рідної мови у вихованні молодого покоління. Членкиня Національної спілки письменників України з 2002 року.

Виростала в підляському містечку Вуорлі. Навчалася в II Загальноосвітньому ліцеї ім. Б. Тарашкевича з білоруською мовою навчання в Більську. Випускниця біологічного факультету Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Закінчила також післядипломні математичні студії в Університеті в Білостоці. Мешкає в Більську. Вже третє десятиліття працює вчителькою біології та математики, спочатку в Початковій школі в Саках, а зараз вчителює в Початковій школі в Кліщелях.

Євгенія Жабінська (перші твори публікувала як Женя Жабінська) стала однією з найвизначніших представниць нового покоління підляських письменників, які звернулися до батьківської мови у бурхливий час 80-х років ХХ ст. Її поезія була віддзеркаленням пошуків власної ідентичності цього покоління україномовних православних мешканців Підляшшя, яке входило в зріле життя у 80-ті роки ХХ ст. та відкривало, що їхня мова і культура є часткою українського етно-культурного простору. Іншою сферою поезії Євгенії Жабінської стали особисті, нерідко інтимні переживання і рефлексія над світом. Вірші поетеси вражають тонкістю, ніжністю, ліричністю.

Категорія «Наукова діяльність»

Василь Назарук

Василь Назарук – український літературознавець, перекладач, університетський викладач, україніст, родом із Південного Підляшшя. Автор низки статей, присвячених творчості українських письменників Пантелеймона Куліша, Володимира Самійленка, Миколи Бажана, Богдана Ігоря Антонича, Оcтапа Лапського, Якова Гудемчука, Тадея Карабовича, мистецтву Юрія Новосільського, Василя Альбічука. Перекладав польською мовою твори Тараса Шевченка, Івана Драча, Богдана Ігоря Антонича, Степана Крижанівського, Оcтапа Лапського. У науковому доробку має також монографію «Twórczość poetycka Bohdana Ihora Antonycza» (Варшава 2007) та книжку «Futuryzm na Ukrainie. Manifesty i teksty literackie» (Варшава 1995). Співавтор визнаного «Małego słownika ukraińsko-polskiego, polsko-ukraińskiego» (Варшава 1998). Автор статей про українських письменників у Польщі, у тому числі з Підляшшя. Мав вагомий внесок у відкриття, вивчення та популяризацію творчості південнопідляського живописця Василя Альбічука. Співпрацював з українськими періодичними виданнями в Польщі, зокрема з тижневиком «Наше слово».

Народився у 1946 році в українській сім’ї в селі Ольшанки (неподалік Кодня) на Південному Підляшші. У 1947 році, як і вся його сім’я, в межах акції «Вісла» був депортований на Мазури. Закінчив український Педагогічний ліцей № 2 в Бартошицях (1964). Випускник української філології Варшавського університету (1970). Захистив докторську дисертацію «Поетична творчість Івана Драча» (1976) та здобув ступінь доктора габілітованого на основі монографії про творчість Б. І. Антонича (2009). Довголітній працівник, а згодом завідувач Кафедри україністики (до 1990 року Кафедри української філології) Варшавського університету. Професор-гість Українського вільного університету в Мюнхені (Німеччина). Понад 40 років працював перекладачем, у тому числі в центральних державних установах Польщі, також під час державних візитів, будучи свідком формування польсько-українських державних відносин. Експерт у галузі навчальних програм, шкільних підручників та матури з української мови. Екзаменатор на державних іспитах з української мови. Професор і ректор Вищої школи менеджменту в Лігниці. Співзасновник і керівник Української редакції Польського радіо. Ініціатор і науковий консультатнт документального фільму про польсько-український політично-військовий союз 1920 року «Трудне братерство». Заступник головного редактора щорічника «Варшавські українознавчі зошити». Член Наукової ради Підляського наукового інституту.

Василь Назарук – один із найвідоміших і найавторитетніших українських учених у Польщі у галузі літературознавства. Видатний представник покоління українців Південного Підляшшя, що зазнало примусової депортації під час акції «Вісла», який попри зовнішні обставини зумів зберегти свою українську ідентичність, а згодом працювати на благо української науки та культури в Польщі. Варто відзначити його внесок у вивчення і популяризацію доробку українських письменників з Польщі, а також творчості Василя Альбічука. Як університетський викладач він не тільки познайомив поляків з українською літературою, але й сформував багато поколінь українських студентів у Польщі.

Категорія «Популярно-наукова діяльність»

Мирослав Степанюк

Мирослав Степанюк – регіоналіст, природознавець та краєзнавець. Десятиліттями веде активні дії для вивчення та популяризації культурної та природної спадщини Підляшшя. У колі його зацікавлень є різні аспекти життя Підляшшя, зокрема збереження культури та традиції, а також місцевих українських говірок. Він сприймає культурно-мовну спадщину регіону як глибоко вкорінену в реалії природного середовища та природничих цінностей Підляшшя, а також у його історію та сьогодення. Був одним із членів-засновників найбільшої української організації регіону – Союзу українців Підляшшя, заступником голови та головою СУП, а також головою Білостоцького відділу СУП. Співзасновник і голова кількох неурядових організацій, зокрема Товариства Спадщина Підляшшя та Місцевої групи діяльності «Біловезька пуща». Ініціатор і координатор кількох десятків проєктів, як регіональних, так і міжнародних, спрямованих на збереження українських традицій Підляшшя, зокрема підляських українських говірок, з метою охорони ландшафтних цінностей та культурно-природної спадщини, розвиток і популяризацію туризму. Автор численних наукових і популярно-наукових праць з питань природи та культури. Редактор, співредактор та співавтор кількох книжок, зокрема: Dziedzictwo kulturowe Regionu Puszczy Białowieskiej (2003), Natura 2000 Dolina Górnej Narwi (2004), Tratwą przez puszczę, czyli krótka historia osadnictwa i eksploatacji Puszczy Białowieskiej (2006), Słownik nazw miejscowych regionu Puszczy Białowieskiej (2007), Kraina Otwartych Okiennic – przewodnik turystyczny (2007), Zdobnictwo drewnianych budynków mieszkalnych (2007), Gwary Północnego Podlasia (2008), W krainie tura i żubra – historia, kultura, zabytki ziemi bielsko-hajnowskiej (2013). Проводив наукові дослідження, зокрема щодо структури та динаміки ландшафтів різних рівнів організації та методичних основ інвентаризації та валоризації природного середовища для цілей охорони природи та економічного розвитку.

Родом із підляського села Шостаково поблизу Гайнівки. Випускник факультету біології та наук про Землю Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні в галузі управління та захисту довкілля. Довголітній науковий співробітник Білостоцької політехніки. У 2012-2015 роках директор Біловезького національного парку. Зараз працює спеціалістом з охорони ландшафту, культурних та історичних цінностей у Підляському офісі просторового планування в Білостоці. Вже кілька років разом з дружиною ведуть кемпінг «Нарва» в самому серці Країни відкритих віконниць, у Долині верхньої Нарви, на краю села Пухли. Має двох дочок. Він незвичайним чином поєднує свої життєві захоплення з професійною роботою.

Мирослав Степанюк є однією з найвизначніших постатей українського середовища Підляшшя. Він зробив значний внесок, як у своїй професійній роботі, так і в громадській діяльності, для вивчення, збереження та популяризації української культурної спадщини Підляшшя та природних і ландшафтних цінностей краю.

Категорія «Публіцистична творчість»

Юрій Місіюк

Юрій Місіюк – журналіст, редактор і продюсер телебачення та радіо, понад тридцять років готує українські радіо- та телепередачі на Підляшші. Автор перших радіопередач українською мовою на Польському Радіо Білосток, де у 1991-2004 рр. працював журналістом і редактором передачі «Думка українська», яка представляє функціонування української культури, мови та традицій Підляшшя, а також його історію і сьогодення. З 1995 року тележурналіст. У 1995 році проходив стажування в Торонто (Канада) у продакшн-компанії «Контакт», яка готує телепередачі українською мовою. З 1999 року автор телевізійної передачі українською мовою, яка спочатку була щотижневою 10-хвилинною частиною блоку «Самі про себе», а з 2003 року виходить як передача «Український перегляд» на Польському телебаченні Білосток. З 2001 року зовнішній продюсер програм і власник продюсерської компанії Юрій Місіюк Виробництво телепрограм. «Українському перегляду» він надав роль важливої та високовпливової інформаційної передачі, яка представляє культурне та громадське життя української громадськості Підляшшя, в якій особливе місце займає представлення фольклору та народної традиції, навчання української мови, фейлетони про історичну та соціокультурну тематику, розмови з цікавими людьми. У 2002 році в Ужгороді на Закарпатті в Україні на IV Міжнародному фестивалі телевізійних і радіопрограм для національних меншин «Мій рідний край» українська частина передачі «Самі про себе» отримала відзнаку, а Юрія Місіюка нагороджено почесним дипломом Міжнародної конференції журналістських організацій за визначні заслуги у розвитку міжнародних відносин між журналістськими організаціями та підкреслення ролі засобів масової інформації.

Родом із підляського Відова поблизу Більська на Підляшші. Випускник ІІІ Загальноосвітнього ліцею в Білостоці, згодом навчався на спеціальності Право та Організація і управління у Варшавському університеті. У 80-х роках ХХ ст. один із натхненників і лідерів українського руху на Північному Підляшші, організатор численних українських туристичних і культурних заходів. З 1983 року співзасновник, співвласник і будівничий музею під відкритим небом у Біловежі – комплексу дерев’яної забудови руського населення Підляшшя. Співзасновник і співвласник відкритого в 1987 році скансену в Козліках над Нарвою, який є не лише унікальним місцем збереження традиційної дерев’яної архітектури регіону, але й важливим центром культурного та громадського життя української громадськості Підляшшя. З 1997 року безперервно очолює Товариство друзів скансену в Козліках. Співзасновник та член керівних органів українських організаційних структур у регіоні: гуртків Українського суспільно-культурного товариства, Об’єднання українців у Польщі, Союзу українців Підляшшя. Хобі: подорожі, опера, вітрильний спорт, скандинавська ходьба.

Юрій Місіюк є піонером і визначною постаттю української радіо- та тележурналістики на Підляшші, з великим і різноманітним досвідом роботи в електронних медіа. Телевізійна передача для української громади Підляшшя «Український перегляд», яку він готує протягом останньої чверті століття, має високу оцінку глядачів і відіграє визначну роль в українському медіапросторі Підляшшя.

Поділитися: