Анна Вінницька ■ ГРОМАДА ■ №13, 2024-04-07

Розмова з Романом Біласом, кандидатом до сеймику Західнопоморського воєводства

– Нині багато справ та заходів, організатором яких виступають національні меншини, руйнується через брак коштів. І ти йдеш на вибори із закликом збільшити фінансування для Середнього Помор’я.

– Моє рішення балотуватися до сеймику з’явилося тому, що на Середньому Помор’ї, зокрема в Кошаліні, відчуваємо недостатнє фінансування з воєводського бюджету, але водночас бачимо великі можливості, які й мешканці цього регіону, й різноманітні інституції могли б використати. Однак зараз ми не можемо цього зробити. Виявляється, що більшість наших податків іде на підтримку Щеціна, тобто поповнює бюджет столиці регіону, а не сам регіон. На жаль, останні вісім років, якщо говорити про дофінансування культурних інституцій, для нашого регіону були не найкращими. Наведу приклад: десять років тому я працював заступником директора Замку поморських князів. Тоді бюджет інституції становив майже шість мільйонів злотих, а зараз – це близько дванадцяти мільйонів. На той час, коли я працював у Щеціні, подібних культурних інституцій у місті було шість, а зараз – їх дев’ять, тобто маємо ріст на 50 відсотків. За вісім років управління модернізувало багато культурних інституцій, як хоча б Замок поморських князів та Оперу в замку. Інші – було побудовано, наприклад, Морський центр науки імені професора Єжи Стельмаха, що коштував кількасот мільйонів. Усі ці інституції розташовані в Щеціні, і жодної – у Кошаліні.

– Отже, Кошалін програє за рахунок Щеціна?

– Так, щороку на згадані культурні інституції з бюджету воєводства виділяють 122 мільйони злотих. Тим часом Кошалін на місцеву філармонію та Балтійський драматичний театр отримує всього 975 тисяч злотих – різниця шокує, бо є меншою в 150 разів. До того ж згадані 975 тисяч не йдуть на утримання культурних інституцій, а на так звані доручені завдання (zadania zlecone), тобто виїзну додаткову роботу акторів театру та музикантів філармонії. А ці інституції повинні отримувати фінансування насамперед на поточну діяльність. Такі цифри ми отримали від маршалка Західнопоморського воєводства на запит Фундації розвитку Середнього Помор’я, яку я представляю спільно з професором Яном Курятою, ректором Державного вищого професійно-технічного училища.

Ця фінансова політика є несправедливою. Не може бути так, що надходження з наших податків не скеровують на утримання в належний спосіб місцевих культурних інституцій, як Кошалінська філармонія, Балтійський драматичний театр чи музей, а вони йдуть до Щеціна. На жаль, протягом останніх восьми років ця диспропорція лише поглиблювалася. Я вирішив балотуватися, аби цей процес нарешті призупинити, щоб кошалінські інституції отримували фінансування з воєводського бюджету.

– Протягом років при маршалківському управлінні діє спеціальний фонд, яким можуть користуватися всі національні меншини, що дуже полегшує їхню роботу. Це показує, що нацменшини мають потенціал і готові працювати. Головне, щоб мали фінансування на свою діяльність.

– Саме з ініціативи ОУП десять років тому при маршалківському управлінні було створено грантову програму для всіх національних та етнічних меншин, які діють на території нашого воєводства. Це вдалося зробити завдяки колишньому депутату сеймику Янові Куряті. Програма діє вже десять років, і зараз ми хочемо збільшити її фінансування до одного мільйона злотих, бо потреби та очікування національних й етнічних меншин є набагато більшими. Якщо йдеться про нашу громаду, то саме з цієї програми фінансовано «Зустрічі культур», «Перегляд українського кіно» та інші заходи. Цією програмою користуються німці, роми та кашуби, тому дуже важливо збільшити обсяг фінансування. Загалом потрібно підвищити кошти на діяльність позаурядових організацій. У нашому регіоні дуже успішно діє програма «Społecznik», у межах якої надають невеликі за обсягом дофінансування (до 5 тисяч злотих). На мою думку, краще підтримувати позаурядові організації, ніж великі культурні інституції в Щеціні, котрі разом коштують платникам податків аж 122 мільйони злотих на рік. Вважаю, що з цієї суми можна передати кілька мільйонів саме для позаурядових організацій, які нині працюють переважно безплатно. Десять років тому ми думали також про уповноваженого з національних та етнічних справ. До цього питання хочемо повернутися зараз, бо тема вкрай актуальна. Саме тому важливо, аби в сеймику були представники національних меншин із Кошаліна, бо лише тоді можна буде змінити ці невигідні для нашого міста фінансові диспропорції.

– Фінансування культурних інституцій, яким у Кошаліні користуються також національні меншини, зокрема українська, – це лише одна частина воєводського бюджету. Інша торкається медичних послуг, і цим ти також хочеш зайнятися в сеймику.

– Справді, воєводське управління утримує кілька лікарень нашого воєводства, дві з них розташовано в Кошаліні. Але так невдало це робить, що у нашому місті закрито неврологічне відділення, і зараз пацієнтів з інсультом потрібно везти до Колобжеґа. Але в цій ситуації необхідно швидко надати допомогу. Тому я буду добиватися, щоб неврологічне відділення кошалінської лікарні відкрили знову. Також у місті потрібно відкрити відділення дитячої психіатрії, геріатрії та посилити кадровий потенціал наших лікарень. І саме цим, якщо мене оберуть, хотів би займатися в сеймику. У Щеціні лікарні отримують дофінансування на модернізацію та вищу платню, а у Кошаліні, на жаль, – ні.

– Кошалін – це один із великих центрів, де живе українська громада та вже понад два роки біженці з України. Щойно завершено ремонт кошалінської домівки, і саме там буде місце зустрічі як корінних українців, так і новоприбулих.

– І тут знову повертаємося до фінансування, яке завдяки активності Щецінського та Кошалінського відділів ОУП нам вдалося роздобути з європейських фондів. Щецінський відділ отримав пів мільйона злотих, а кошалінський – понад 300 тисяч. Цих грошей мало б бути, однак, набагато більше, бо у нас реалізують проєкти не лише на підтримку української меншини, але й біженців. У Кошаліні ми створили також Центр міграції та біженців, який діє в приміщенні домівки, й будемо добиватися, щоб на його діяльність було виділено більше грошей саме з воєводського бюджету.

– На виборах ти балотуєшся в списках політичної сили «Третій шлях», однак не належиш до жодної партії. Як сам кажеш, твоя партія – Середнє Помор’є.

– Вважаю, що в самоврядних виборах політичні погляди мають бути другорядними, а головним є те, що хочеться зробити для місцевої громади. Тому для мене важливо, аби сеймик Західнопоморського воєводства, до якого я балотуюся, був більш корисний для мешканців Кошаліна та наших повітів: Кошалінського, Щецінецького, Славенського та Бялогардського. На вибори йду як представник неурядової організації, не бувши членом жодної політичної партії. Відкрито кажу, що моєю партією є саме Середнє Помор’є.

Фото з архіву кандидата

Поділитися: